Є такі думки, які набиваються купкою в голові, вже майже визрівши до якоїсь ідеї. Майже… Але ти, за нейменням часу, потрібного стану душевного чи матеріального, змушена їх знищити або ж вони вмирають самі по собі. Така їх доля – померти ненародженими. А вони могли б визріти в нову теорію, в нове твердження чи сумнів… в нове!
