четвер, 17 червня 2010 р.

Сам собі цензор


Що страшніше – цензура чи самоцензура? І чому так бояться першої і так спокійно ставляться до другої? Бо коли є цензура, значить журналісти таки пишуть, те, що не подобається владі, вони проводять розслідування, знімають викривальні сюжети і мають сміливість відстоювати право, аби та інформація була опублікованою, з’явилась в ефірах. Згадайте тільки шестидесятників, «Самвидав» тощо.

А що ж стається, коли в душах журналістів залягає самоцензура?

Тоді ніякі проблемні теми, ідеї навіть не озвучуються, не кажучи вже про їх втілення. І саме в такому напрямку й працює влада. Як саме? А дуже просто. Адже безкарними залишаються нападники та замовники нападів на представників ЗМІ, адже тягають журналістів на допити, адже поновлюють проти них кримінальні справи тощо.
Багато молодих журналістів й не думають писати матеріали, через які потім можна (навіть гіпотетично) мати проблеми з владою чи правоохоронними органами. «Мені що, найбільше того треба?», - кажуть вони. Думаю, цього не було б, якби влада вселяла не страх, а певність в тому, що журналіст захищений.

Але ж саме такі ЗМІ потрібні владі. Подивіться лишень, як вона реагує на звинувачення в утисках свободи слова! Владоможці кивають головою, прицмокують язиком, що так не можна, кажуть, що розберуться. А на наступний день з’являється новий факт утиску свободи слова. Складається враження, що на нас плюють, але кажуть, що то дощ іде!

Також самоцензуру виховують і у керівників ЗМІ. Бо зрозуміло, що для більшості менеджерів, медіа – це перш за все бізнес, котрий повинен приносити стабільні прибутки будь-якою ціною. Для них – це аж ніяк не найважливіший соціальний інструмент комунікації. Тому, зрозуміло, їм не хочеться створювати собі проблеми сміливими темами та сюжетами.

І чим довше триватимуть утиски свободи слова під цілковитий одобрямс влади, тим глибше залягатиме в душах більшості журналістівстрашний та руйнівний не тільки для журналістики, а й для демократії, стан - самоцензура. Хоча вірю, що завше знайдуться, хай одиниці, але справжні поборники свободи слова.
опубліковано на сайті ІМІ
http://imi.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=178766&Itemid=42

Немає коментарів:

Дописати коментар