Ціна газу

Ще будучи школяркою, мене цікавило просте дитяче питання – чому військові чужої країни осіли на території моєї Батьківщини, чому вони кажуть, що Крим їхній, і що так було, є і буде. Вчителі на мої прості запитання давали складні відповіді: бачте, домовленості між державами такі, так треба. Проте чому «треба», а, тим паче, кому «треба» - лиш руками розводили.

«Безпрецедентною в історії відносин між країнами» назвав Віктор Янукович вчорашню домовленість з російським колегою Дмітрієм Медвєдьєвим про зниження ціни на газ та подовження терміну перебування Чорноморського флоту РФ на території України до 2042 року. І тут він був стовідсотково правий – така домовленість дійсно безпрецедентна. Адже згідно ст. 17 Конституції України на території України не допускається розташування іноземних військових баз.

Звичайно ж прихильники ЧФ РФ вкажуть на 14-те перехідне положення, де використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань можливе на умовах оренди в порядку, визначеному міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою України. Однак хіба може «тимчасове перебування» тлумачитись як довічне? І хіба можна отак, одним розчерком пера, переступити Конституцію? Та ще й дякувати Росії за таку милість?

Видається, що нинішнє керівництво держави вирішило догодити всім – і Сходу, і Заходу: для Заходу відмовились від високозбагаченого урану, для Сходу – від претензій на суверенність та незалежність. І якщо останніх кілька років Україна була об’єктом міжнародної політики, то тепер вона потрохи стає маленькою кволою безправною зведеною сестрою великої Росії. Ось такою є ціна газу, газу з присмаком моря…
Оригінал матеріалу можете знайти на сайті Інститут масової інформації