Революційна хвиля 2004 року виштовхнула його прямісінько в президентське крісло. Його називали українським Месією, Обраним, Надією Нації. Він й сам себе таким вважав. Він відроджував національну ідею, символи…
Його за це критикували, паплюжили. А він вкотре їздив до Батурина, відкривав пам’ятники жертвам Голодомору…Навіть російський президент Мєдвєдєв йому з Кремля за це наказував пальчиком: «Но-но!» Таким він був президентом. Віктор Ющенко. Він дав героя Шухевичу і до останнього вагався з присвоєнням звання Героя провідникові Організації українських націоналістів Степану Бандері.
І то ж треба було, аби те, чого так очікували одні і чого так категорично не хотіли од нього інші цілих п’ять років, сталося під завісу його каденції.
Але Ющенко здивував усіх. Й до Дня соборності України на офіційному сайті гаранта Конституції з’явилось маленьке небагатослівне повідомлення, котре замінює тисячі промов: «за незламність духу у відстоюванні національної ідеї, виявлені героїзм і самопожертву у боротьбі за незалежну Українську державу» Степану Бандері присвоєно (посмертно) звання Героя України.
Розумію, багато хто скаже, що оте звання вже спаплюжене тими, кому так бездумно та бездарно було роздане самим же Ющенком. Але тут вже не про звання йде мова, а про сам факт такого дійства.
Що не кажіть, але як помпезно він прийшов, так й відходить…А що було між тими епохальними подіями для націотворного та державотворчого процесу (Революція і історичного факту визнання постаті Бандери) наші предки навряд чи будуть особливо замислюватися…
P.S. 28 січня 2010 року Президент Ющенко своїм Указом визнав учасниками боротьби за незалежність України у XX столітті осіб, які брали участь у політичній, партизанській, підпільній, збройній боротьбі за незалежність України, в тому числі у складі формувань Української Центральної Ради, Української Народної Республіки, Західно-Української Народної Республіки, Української Держави (Гетьманату), Української військової організації, Організації народної оборони «Карпатська Січ», Організації українських націоналістів, Української повстанської армії, Української головної визвольної ради та інших військових формувань, партій, організацій та рухів, що ставили за мету здобуття Україною державної незалежності.
Опубліковано на сайті Інституту масової інформації - http://imi.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=177875&Itemid=1
Немає коментарів:
Дописати коментар